Привітання з Масницею

Масницю, масницю святкували
Та й холодну, люту зиму проводжали.
Закружляли в танцях, потонули в співах
Вареничками пригощали та й усіх на диво.
Дивувалася зима: «Що ж то сталось,
Кучугури снігу білого та й розтали,
Крига скресла на річках, де бурульки?»
Просипається земля, бубнявіють бруньки!
Веселиться весь народ – гарне свято!
Напекла млинців чудових теща зятю,
Чекає у середу із самого рання,
Масниця, масниця! Скрізь гуляння.
Отака то масниця, її мало,
Тещ зяті у п’ятницю шанували,
Що ж то скільки радості і забави,
Масниця, масниця! Лиш розваги.
Перед постом та й Великим набирались сили,
Ось і прощена неділя уже наступила.
Всіх родичів та сусідів треба обходити
За образи в них пробачення чемно попросити.

Я веселий став уранці,
Бо сьогодні свято,
Масляниці дочекались
Хлопці та дівчата.
Я моторний і кмітливий,
Не якесь ледащо,
Приготуюсь до події
Нині якнайкраще.
Хай надворі сонце світить,
Капає зі стріхи,
Обморозитись, кажу вам,
Невелика втіха.
Хай зима весну стрічає,
Це ще не причина,
Щоб дрижав як пес на вітрі
Молодий мужчина.
Тож втягну по три шкарпетки
На свої кінцівки,
Щоби гріла моє тіло
Не лише горілка.
Потім майку і сорочку,
Светра, тілогрійку,
Не забути б рукавички,
Що дала Марійка.
Перед чоботями з юхті
Одягнусь у штанці,
Натягну на вуха шапку
І піду на танці.
Звично вийшов за порога,
Ступив кілька кроків,
Та зашпорталися ноги
У снігу глибокім.
За хвилину стало жарко,
Запашіло тіло,
А маківка, наче шкварка,
Зовсім підгоріла.
Підмітає мій кожух
Полами дорогу,
І не хочеться, чомусь,
Геть уже нічого.
Ані танців, ані співу,
Ані хороводів,
Я ж боюся ще ізмалку
Вірусів й мікробів.
Краще в хату повернуся
Та нап’юся чаю.
Хай святкують. Та без мене.
А я – подрімаю.